Графік роботи: ПН - НД: с 09:00 до 20:00
Адреса: м. Київ, вул. А. Мишуги 12
На прикладі такої проблеми, як “собака боїться/агресивний щодо незнайомих дітей”.
Собака може гавкати, робити випади, гарчати на дітей, активно уникати зближення, спілкування з ними.
Ми вважаємо такі поведінки небажаними, проблемними. Бажаємо замінити їх на більш прийнятні, соціально схвалені.
Можна припиняти, пригнічувати полохливі/агресивні реакції через стоп-команди, догани, смикування повідцем, інші фізичні впливи. І небажані реакціъ на дітей можуть припинитися.
А можуть стати ще інтенсивнішими. Собака продовжить боятися дітей і перестане довіряти тому, хто припиняє, пригнічує його “погану” поведінку.
* Найближчими днями опублікую оновлену інформацію про побічні ефекти покарання. Я не підтримую такого рішення.
Можна вибудовувати у собаки позитивні асоціації з незнайомими з дітьми через їжу, гру, інші приємні йому дії. Наприклад, давати шматочки їжі побачивши дітей, просити дітей пригощати собаку. Просити виконати улюблену команду/трюк, знайти ласощі у траві побачивши дітей. І агресивні/лякливі реакції собаки зміняться на нейтральні чи навіть зацікавлено-позитивні.
Але може нічого й не вийти: зближення з дітьми викликатиме у собаки гавкіт, випади, прагнення втекти. Ми розуміємо, що собака не хоче їсти чи грати в присутності небезпечного для нього стимулу (дитини). Він потребує безпеки.
Розуміння того, що старший соціальний партнер (власник) захистить його: не підпустить дітей близько, виведе із ситуації, де йому потрібно буде тікати/захищати себе від них. І це може спрацювати. Собака починає довіряти діям партнера. Почувається захищено побачивши дітей.
Але може й не спрацювати. Або спрацювати частково. У певних обставин собака відганятиме/тікатиме/затискатиметься побачивши дітей. Наприклад, тому що відчуття безпеки та інші позитивні рішення не можуть перебити стійкі негативні асоціації, які можуть бути результатом неприємного, небезпечного досвіду взаємодії з дітьми в перші тижні/місяці життя собаки.
А може бути, що ми неправильно витлумачили характер реакцій собаки. Діти можуть бути не причиною, а тригером, що запускає імпульсні реакції собаки.
Собака гавкає/кидається на дітей, не тому що боїться їх, а тому що діти гуляють у тому ж парку (підставте будь-яку іншу локацію, де собака почувається дискомфортно). І потрібно працювати з маршрутом, наповненням прогулянки, а не з дітьми.
Собака зривається на дітей, бо старший партнер до цього смикав за повідець/вичитував його за те, що він підбирає їжу на вулиці. І зустріч із дітьми – лише можливість випустити пару, а не першопричина реакцій. І ми розуміємо, що потрібно працювати з причинами підбору та емоціями партнера.
Можливо, небажані реакції на дітей – індикатор погіршення самопочуття, больових відчуттів, зміни гормонального фону, інших фізіологічних причин підвищення збудливості/агресивності/лякливості собаки. І ми працюємо з лікарем, включаючи поведінкові рішення.
Можливо, що собака реагує на дітей певного типу: маленьких, гучних, занадто рухливих. Може агресивно/лякливо реагувати на них завжди або за певних обставин. Наприклад, лише у малознайомих місцях чи коли ми емоційно нестабільні.
Ми можемо докласти мінімальних зусиль у роботі з лякливими/агресивними/імпульсивними реакціями собаки на дітей. Але може статися так, що собака зацікавиться діями зовсім незнайомої дитини на пляжі (це просто приклад). Сам захоче підійти до нього ближче. І в майбутньому реакції на інших дітей стануть м'якшими.
У сім'ї собаки може народитись дитина. Він сильно прив'яжеться до нього, покохає. І полохливо-агресивні реакції на чужих дітей зміняться на більш позитивні. Або стануть ще жорсткішими.
Можуть бути інші рішення, які допоможуть змінити характер реакцій та ставлення собаки до дітей. Можливий мікс з описаних рішень.
Поведінка такого високорозвиненого соціального істоти, як домашній собака багатошарово, динамічно, залежить від багатьох чинників.
З ним дуже цікаво працювати, якщо ми відкриті до спостереження та аналізу.
Практичні рішення відображають наш рівень емпатії, освіти та культури.
Тому у кожної пари “людина-собак” свій підхід. Немає універсального, єдиного.
Я пропоную підхід, у якому ми будуємо здорові, довірчі стосунки з собакою, працюючи навіть із “найгіршою” поведінкою.
Автор: Антон Волков