Тривога розлуки у собак: чи завжди ми говоримо про одні й ті самі випадки? Про важливість відеоспостережень у діагностиці причин цієї проблеми.

Адаптований переклад резюме виступу Diane Frank, DMV, DACVB на World Small Animal Veterinary Association World Congress Proceedings, 2007

Небажану поведінку собаки, що виникає під час відсутності господаря, називають тривогою розлуки, поведінкою або проблемами, пов'язаними з розлукою, тривогою ізоляції, реакцією на розлуку, синдромом тривоги розлуки та проблемами прив'язаності.

Деякі автори припускають наявність компонента тривоги. Інші опускають цей термін або навіть не погоджуються з тим, що тривога дійсно існує.

Спробуємо розібратися, що важливо відстежувати для діагностики тривоги розлуки. Чому необхідне системне відеоспостереження за собакою, який залишається вдома один та/або розлучається з власником.

Визначення сепараційної тривоги

Необхідними умовами для постановки діагнозу "тривога розлуки" є фізичні або поведінкові ознаки дистресу, що проявляються у тварини тільки за відсутності або під час відсутності доступу до власника.

Достатніми умовами для постановки діагнозу "тривога розлуки" є:

• послідовне, інтенсивне руйнування "предметів" із домашнього середовища,
• сечовипускання або дефекація,
• вокалізація або слиновиділення,

що проявляються тільки під час відсутності власника, соціально значущого члена сім'ї.

Описані вище симптоми найсильніше проявляються протягом перших 15-20 хвилин після розлуки.

Собака також може демонструвати такі тривожні ознаки, як підвищена рухова активність, підвищена пильність і уважне відстеження дій власника, коли той має намір піти.

Постановка діагнозу

Лише кілька авторів спеціально розглядали таке питання: тривога собаки під час розлуки з власником - це нормальна поведінка собаки чи поведінковий розлад?

Інформація щодо фактичної тривалості та вираженості симптомів після відходу власника у собак з тривогою розлуки все ще відсутня, оскільки було опубліковано тільки одне дослідження, в якому вивчалися відеозаписи 20 собак (прим. пер. дані на 2007 рік).

Відсутня також інформація про прогресування симптомів з плином часу у конкретного собаки.

Діагноз, на думку більшості авторів, ставиться майже виключно на підставі повідомлень власників. А реальна поведінка собак рідко записується на відео для підтвердження діагнозу або оцінки реакції на лікування.

Це означає, що різні клінічні синдроми, можливо, можуть бути об'єднані в одну категорію.

Наприклад, собаки, які вокалізують (гавкають, виють), залишаючись наодинці, можуть робити це у відповідь на різні подразники з довкілля, а не справді проявляти тривогу розлуки.

Така неточна категоризація може пояснити розбіжність у думках про те, як лікувати тривогу розлуки, а також пояснити деякі невдачі в терапії.

Важливість відеоспостереження за собакою в момент розлуки

Деякі опрацьовані записи відео (прим. пер. опрацьовані автором цієї роботи) демонструють той факт, що собака може з'їсти ласощі під час відсутності господаря. Але це не є надійним показником того, що собака не відчуває занепокоєння.

В інших відео собаки вокалізують з різних причин, які можна визначити, тільки візуалізуючи їхню поведінку та мову тіла (прим.пер. рухову активність, контекст ситуації, в якій проявляються симптоми).

Перегляд відеозаписів, отриманих під час відсутності власника, є необхідним для підтвердження діагнозу тривоги розлуки у собак.

Вони також корисні для стимулювання системної роботи власника. Записуючи відео, власник може бачити зміни в поведінці до і після лікування.

Відеозаписи об'єктивно документують відповідь на фармакологічне лікування і дають змогу лікареві за потреби коригувати дозування.

Деякі автори навішують на собак ярлик "в них тривога розлуки", навіть якщо собака проявляє ознаки дистресу, пов'язані тільки з другим виходом або якщо власник приходить додому пізніше, ніж зазвичай.

Собака прекрасно почувається під час звичайного розпорядку дня, не руйнує, не вокалізує і не виривається, за винятком тих випадків, коли змінюється розклад.

Чи справді ми знаємо, що з цими собаками все гаразд під час звичайного розпорядку дня без відеозйомки?

Ще одна додаткова перевага відеозйомки полягає в тому, що її можна використовувати для документування таких ознак занепокоєння, як викроювання (прим. пер. собака може довго ходити однією траєкторією) і задишка.

Власники можуть не знати, що їхній собака відчуває занепокоєння (наприклад, крокує і пихкає) під час їхньої відсутності, якщо вони не бачать конкретних доказів занепокоєння (наприклад, слини, сечі або калу) після повернення або не отримують скарг на надмірну вокалізацію під час їхньої відсутності.

Це посилання на оригінал публікації - натискайте. Там є додаткові джерела щодо сепараційної тривоги.

Що важливо для нас у цій роботі:

• Не все, що ми називаємо тривогою через розлуку, справді нею є.

Досить часто ми маємо справу з собаками, яких не навчали системно залишатися вдома на самоті. І проблема не в розлуці, а не вміння бути на самоті.

Можуть бути й інші причини, пов'язані з навколишнім оточенням, у якому залишається собака.

Детальніше про це напишу найближчим часом.

• Симптоми, за якими ми можемо діагностувати тривогу розлуки у собак, - це набагато більше, ніж гавкіт і невеликі "руйнування" будинку.

Потрібно звертати увагу на фізіологічні та поведінкові симптоми тривожного (стресового) стану собаки.

• Ми можемо не мати повну картину того, що відбувається з собакою під час нашої відсутності. Навіть, якщо з собакою залишається хтось із членів сім'ї.

Потрібно вести регулярне відеоспостереження за собакою, щоб відстежувати всі симптоми, контекст ситуацій, в яких вони проявляються. Так ми зможемо визначити реальні причини "небажаної" симптоматики. Ефективно допомогти собаці впоратися з її станом.

Автор: Антон Волков

Telegram

Instagram